1. Словник української мови в 11 томах

дичіти

ДИЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Те саме, що дича́віти.

Бувайте здорові.. Не дичійте дуже (Л. Укр., V, 1956, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дичіти — дичі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дичіти — див. занепадати Словник синонімів Вусика