1. Словник української мови в 11 томах

диявольський

ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до дия́вол.

День і ніч, літо і зиму святий [з книги «Житія»] мужньо обганявся на стовпі від мирських диявольських спокус (Козл., Ю. Крук, 1957, 396);

Париж, Париж, диявольський казан (це ж ти так звав його, Огюст Барб’є?) (Тич., І, 1957, 200);

// перен. Такий, як у диявола; підступний, злий.

Недарма в народі про них [сектантів-трясунів] кажуть: «Борода єпіскопа, а хватка диявольська» (Наука.., 8, 1958, 50);

Диявольський злобний розум Хоми Хамелі зрештою знайшов, чим мене вразити. Він каже, що я художник-кар’єрист (Вол., Дні.., 1958, 54).

2. розм. Надзвичайно сильний за ступенем вияву.

Після незначної ранкової паузи психічні атаки гітлерівців почалися знов з тою ж диявольською настирливістю (Ле, Право.., 1957, 190);

Наводив [Орлюк] переправи по горло в воді, під диявольським обстрілом, серед битої криги (Довж., Зач. Десна, 1957, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диявольський — дия́вольський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. диявольський — Бісів, бісівський, сатанівський, чортів, чортячий, гемонський, анахтемський, р. дідьчий; П. злий, віроломний, підступний, гадючий; (задум) жахливий, потворний, жорстокий, демонічний, мефістофельський, пекельний; (обстріл) нестримний, навальний, інтенсивний, гураганний; ЛАЙ. проклятий, проклятущий. Словник синонімів Караванського
  3. диявольський — [диейавол'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. диявольський — -а, -е. 1》 Прикм. до диявол. || перен. Такий, як у диявола; підступний, злий. 2》 розм. Надзвичайно сильний за ступенем вияву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. диявольський — дия́вольський: ◊ дия́вольський млин → млин Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. диявольський — ПІДСТУ́ПНИЙ (який своєю поведінкою прикриває злі наміри; властивий такій людині), ПІ́ДЛИЙ, ПІДЛО́ТНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КА́ВЕРЗНИЙ розм., ОБЛУ́ДЛИВИЙ розм.; ПЕКЕ́ЛЬНИЙ розм., ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙ розм., ГАДЮ́ЧИЙ розм., ЗМІЇ́НИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. диявольський — Дия́вольський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. диявольський — Диявольський, -а, -е Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. І. 3. Словник української мови Грінченка