добалакуватися

ДОБАЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Балакаючи якийсь час, доходити до чого-небудь.

[Олеся:] От ми й добалакалися до того, де мої думки завжди зупиняються, і далі вже я нічого, нічого не тямлю (Кроп., II, 1958, 267);

Слово за слово і добалакались до того, як вони були становими в одному стані (Україна.., І, 1960, 15);

// Балакаючи, доходити до крайності.

Звісно, людина непитуща, його й розібрало.. Добалакались до того, що Карпо під стіл звалився (Коцюб., І, 1955, 304);

— Ну, добалакався до краю. Коли вже справника з заробітчанами змішав в одну купу — далі йти нікуди (Головко, II, 1957,196);

// Багато балакаючи, зазнавати лиха.

І добалакались… Надвечір лихо склалось: Страшенна буря зразу заревла.. Змагався довго Дуб, стогнав, не подавався, А далі затріщав, зломився і — упав… (Гл., Вибр., 1957, 202).