1. Словник української мови в 11 томах

добачити

ДОБА́ЧИТИ див. добача́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добачити — доба́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. добачити — див. добачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добачити — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм. Словник синонімів української мови
  4. добачити — Добача́ти, -ча́ю, -єш сов. в. добачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. Млр. л. сб. 77. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. МВ. ІІ. Словник української мови Грінченка