добиватися
ДОБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док.
1. тільки недок. Вживати рішучих заходів для досягнення поставленої мети, яких-небудь результатів.
Країна Рад наполегливо проводить політику миру, добивається загального і повного роззброєння під суворим міжнародним контролем (Літ, газ., І.VІІІ 1961, 1);
— Ще ж Андрій Дмитрович говорив про російських соціал-демократів — більшовиків і Леніна, як про таких, що добиваються повної волі і влади робітникам і селянам (Козл., Ю. Крук, 1957, 346);
Уперше за своє життя бачив він, щоб рабиня добивалася права (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398);
// тільки док. Досягти поставленої мети, яких-небудь результатів, доклавши зусиль.
Пролетаріат не може добитися свободи інакше як шляхом революційної боротьби за повалення.. монархії і за заміну її демократичною республікою (Ленін, 19, 1950, 209);
Без високої індивідуальної майстерності кожного гравця великих успіхів у сучасному баскетболі не доб’єшся (Веч. Київ, ІІ.УІІ 1961, 4).
2. від кого, в кого. Дізнаватися про кого-, що-небудь шляхом випитування; допитуватися.
[Грицько:] А вона, бідна, щодня у мене добивається: як там Петро Васильович? Чи можна їх побачити? (Мирний, V, 1955, 184);
Він мав думку у сей день добитися від Олександра, чи бути йому у конторі, чи ні (Мирний, IV, 1955, 144).
◊ Не доби́тися сло́ва (ві́дповіді і т. ін.) — не можна, не вдається викликати на розмову, дістати відповідь.
[Ганна:] Ти ходиш сама, блукаєш, як сирітка, не доб’єшся від тебе слова… Скажи-бо, що з тобою? (Кроп., V, 1959, 116).
3. тільки недок., в що, до чого. Стукати в двері, настійливо намагаючись увійти.
— Мабуть, мати пряде, — подумав він, та й став добиватись у двері (Мирний, II, 1954, 241);
Йон кинувся одсувати сінешні двері, до яких нетерпляче вже добивались (Коцюб., І, 1955, 282).
4. розм. Добиратися до кого-, чого-небудь.
— Із самої Америки гість Добивається зараз до мене (С. Ол., Вибр., 1959, 131);
— Василько обламався вчора, збивсь з дороги і ледве добився до нас уночі (Коцюб., І, 1955, 84);
— Ви не знаєте, як нам добитися до колгоспу «Промінь Жовтня»? (Ю. Янов., І, 1958, 593).
Значення в інших словниках
- добиватися — добива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- добиватися — (прав) ДОМАГАТИСЯ; (платні) допоминатися, допевнятися; (відповіді) допитуватися; (додому) діставатися, пробиватися, пробивати дорогу, добиратися, досягати чого, с. іти пробоєм; (мети) доходити, здобувати <�осягати, виборювати> що; (любови) прагнути здобути; дк. ДОБИТИСЯ, жм. доп'ястися. Словник синонімів Караванського
- добиватися — [добиеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- добиватися — -аюся, -аєшся, недок., добитися, -б'юся, -б'єшся, док. 1》 тільки недок. Вживати рішучих заходів для досягнення поставленої мети, яких-небудь результатів. || тільки док. Досягти поставленої мети, яких-небудь результатів, доклавши зусиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добиватися — 1. (свого) вимагати, вимагти, домагатися, домагтися, допоминатися, допімнутися, упоминатися, упімнутися 2. (до) див. діставатися Словник чужослів Павло Штепа
- добиватися — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови