1. Словник української мови в 11 томах

добренько

ДО́БРЕ́НЬКО. Присл. до до́бре́нький.

— Живе він собі добренько, хоч і не в достатках (Н.-Лев., IV, 1956, 284);

Давно-давно мовляють люди: Що добренько роби, то добре й буде (Гл., Вибр., 1957, 175);

Одного разу, коли Денис ішов на роботу, добренько-таки припізнившись, його перестрів Оксен (Тют., Вир, 1964, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добренько — до́бре́нько прислівник незмінювана словникова одиниця добре́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. добренько — Присл. до добренький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добренько — див. гарно Словник синонімів Вусика
  4. добренько — Добре нар. Хорошо; порядкомь. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. Ном. № 4710. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде: Чуб. ІІІ. 4. Бийте його добре киями, щоб знав; по чому ківш лиха. Ном. № 4954. Словник української мови Грінченка