1. Словник української мови в 11 томах

добренький

ДО́БРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до до́брий.

Доки ж ви [черевички] були новенькі, Гриць до мене був добренький (Пісні та романси.., II, 1956, 115);

І того було не їсть, і того не хоче. Все бажалось їй ласенького та добренького (Н.-Лев., І, 1956, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добренький — до́бре́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добренький — -а, -е. Пестл. до добрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добренький — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. добренький — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. добренький — Добрий, -а, -е 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добрее. Ном. № 5829. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Словник української мови Грінченка