добренно
ДОБРЕ́ННО, розм.. Присл. до добре́нний.
— Та ви добренно пишете! — здивувався становий (Мирний, IV, 1955, 383).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добренно — добре́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови