доброджувати
ДОБРО́ДЖУВАТИ, ує, недок., ДОБРОДИ́ТИ, бро́дить, док. Закінчувати бродити ( див. броди́ти²); ставати готовим внаслідок бродіння.
Бочку [з молодим вином] переносять у погріб або підвальне приміщення, де вино остаточно доброджує (Колг. Укр., 8, 1957, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброджувати — добро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доброджувати — -ує, недок., добродити, -бродить, док. Закінчувати бродити (див. бродити II); ставати готовим внаслідок бродіння. Великий тлумачний словник сучасної мови