доброджувати
добро́джувати
-ує, недок., добродити, -бродить, док.
Закінчувати бродити (див. бродити II); ставати готовим внаслідок бродіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброджувати — добро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доброджувати — ДОБРО́ДЖУВАТИ, ує, недок., ДОБРОДИ́ТИ, бро́дить, док. Закінчувати бродити ( див. броди́ти²); ставати готовим внаслідок бродіння. Бочку [з молодим вином] переносять у погріб або підвальне приміщення, де вино остаточно доброджує (Колг. Укр., 8, 1957, 35). Словник української мови в 11 томах