добродушність

ДОБРОДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. доброду́шний.

Свою хитрість і лукавство він приховує під машкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (Збірник про Кроп., 1955, 269);

Бійці, з властивою, мабуть, тільки нашим людям добродушністю, цінили вже саме прагнення Ференца чесно трудитись (Гончар, III, 1959, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добродушність — доброду́шність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. добродушність — -ності, ж. Властивість за знач. добродушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добродушність — див. доброта Словник синонімів Вусика