1. Словник української мови в 11 томах

доброзвучність

ДОБРОЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж., заст. Абстр. ім. до доброзву́чний.

Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (Сам., II, 1958, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброзвучність — доброзву́чність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. доброзвучність — -ності, ж. заст. Абстр. ім. до доброзвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доброзвучність — ГАРМО́НІЯ (приємне для слуху звучання), МИЛОЗВУ́ЧНІСТЬ, ЕВФОНІ́Я, БЛАГОЗВУ́ЧНІСТЬ рідше, ДОБРОЗВУ́ЧНІСТЬ заст. Свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу (М. Словник синонімів української мови
  4. доброзвучність — Доброзву́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)