1. Словник української мови в 11 томах

доброзичливість

ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до добрози́чли́вий.

Вона наче випромінювала привітність і доброзичливість, з нею легко було знайти спільну мову (Дмит., Наречена, 1959, 187);

Ганну не підкупила дружня задушевність і доброзичливість його голосу (Руд., Остання шабля, 1959, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброзичливість — добрози́чли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. доброзичливість — -вості, ж. Абстр. ім. до доброзичливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доброзичливість — див. благо; доброта Словник синонімів Вусика
  4. доброзичливість — I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови