1. Словник української мови в 11 томах

добросовісно

ДОБРОСО́ВІСНО. Присл. до добросо́вісний.

Ревізор їв завзято, добросовісно, бажаючи замаскувати своє внутрішнє заклопотання (Фр., VI, 1951, 465);

Прочитавши декілька раз п’єсу, я.. добросовісно опрацював всі деталі своєї майбутньої ролі (3 глибин душі, 1959, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добросовісно — правильніше: сумлінно «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. добросовісно — добросо́вісно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. добросовісно — Присл. до добросовісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добросовісно — Сумлінно, чесно, див. старанно, ревно, акуратно, совісно Словник чужослів Павло Штепа