1. Словник української мови в 11 томах

добросусідський

ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ, а, е. Власт., характерний для добрих сусідів; дружній (про стосунки між сусідами).

Сагайді доводилося не раз мати з Антоновичем різні справи, офіціальні й неофіціальні, і стосунки між ними в цілому залишались добросусідськими (Гончар, III, 1959, 331);

Славко сів поряд господаря, ..частує його махрою — добросусідський звичай (Горд., II, 1959, 303);

// Який є добрим сусідом.

Сила кожного вільнолюбного народу полягає.. в бажанні щастя не тільки собі, а й іншим добросусідським народам (Тич., III, 1957, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добросусідський — добросусі́дський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добросусідський — -а, -е. Власт., характерний для добрих сусідів; дружній (про стосунки між сусідами). || Який є добрим сусідом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добросусідський — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. добросусідський — ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами). Словник синонімів української мови