добросусідський

ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами). Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми в громадах (І. Франко); Народи, злийтеся у братній згоді І руки потисніть (переклад М. Зерова); Приязнь зростала між нами, Приязнь братерня — не більше (П. Грабовський); Ті очі юнацькі Я бачу й сьогодні, І потиски братські Горять у долоні (П. Воронько); З ґаздинею зав'язалися у Марусі щирі, приятельські відносини (Г. Хоткевич); Люблю я приязні розмови, В яких братерство розцвіло (М. Рильський); Щирий і незалежний у поведінці з людьми, акин виявляв до своїх сусідок лагідну увагу (Т. Масенко); Мирне співіснування і добросусідські відносини держав.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добросусідський — добросусі́дський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добросусідський — -а, -е. Власт., характерний для добрих сусідів; дружній (про стосунки між сусідами). || Який є добрим сусідом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добросусідський — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. добросусідський — ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ, а, е. Власт., характерний для добрих сусідів; дружній (про стосунки між сусідами). Сагайді доводилося не раз мати з Антоновичем різні справи, офіціальні й неофіціальні, і стосунки між ними в цілому залишались добросусідськими (Гончар... Словник української мови в 11 томах