доброхітно
ДОБРОХІ́ТНО, заст. Присл. до доброхі́тний.
[Орися:] Піду в найми, буду робити на себе, а доброхітно топитися не хочу (Фр., IX, 1952, 77);
Треба мати велику силу волі і мужній дух, щоб доброхітно звалити на свої плечі отаку гору праці! (Вол., Місячне срібло, 1961, 218).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброхітно — доброхі́тно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- доброхітно — заст. Присл. до доброхітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доброхітно — див. добровільно Словник синонімів Вусика