1. Словник української мови в 11 томах

доброхітний

ДОБРОХІ́ТНИЙ, а, е, заст. Те саме, що доброві́льний 1.

— Послав мене мій начальник.., щоб я зібрав ті ваші доброхітні датки (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 388).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброхітний — доброхі́тний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. доброхітний — -а, -е, заст. Те саме, що добровільний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доброхітний — ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний?... Словник синонімів української мови
  4. доброхітний — Доброхі́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. доброхітний — Доброхітний, -а, -е Добровольный. Словник української мови Грінченка