доброхітний
ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний? — побут у монгольськім таборі? (І. Франко); Щодня в труді охочому Гартуйся, наша воле! (В. Бичко); (Маруся:) Які надії, на що надії?.. Немає їх тепер. Вони поховані там, на споді мого серця, загребла і поховала їх моя хіть самохітна (Панас Мирний); Доброхітні пожертвування.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброхітний — доброхі́тний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- доброхітний — -а, -е, заст. Те саме, що добровільний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- доброхітний — Доброхі́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доброхітний — ДОБРОХІ́ТНИЙ, а, е, заст. Те саме, що доброві́льний 1. — Послав мене мій начальник.., щоб я зібрав ті ваші доброхітні датки (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 388). Словник української мови в 11 томах
- доброхітний — Доброхітний, -а, -е Добровольный. Словник української мови Грінченка