1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доброхітний

Доброхі́тний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброхітний — доброхі́тний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. доброхітний — -а, -е, заст. Те саме, що добровільний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доброхітний — ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний?... Словник синонімів української мови
  4. доброхітний — ДОБРОХІ́ТНИЙ, а, е, заст. Те саме, що доброві́льний 1. — Послав мене мій начальник.., щоб я зібрав ті ваші доброхітні датки (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 388). Словник української мови в 11 томах
  5. доброхітний — Доброхітний, -а, -е Добровольный. Словник української мови Грінченка