довбаночка
ДО́ВБА́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до до́вба́нка.
Він дістав з мисника невелику липову довбаночку, пішов із нею у хижку і налив меду (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 246).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довбаночка — до́вба́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови