довбаночка

ДО́ВБА́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до до́вба́нка.

Він дістав з мисника невелику липову довбаночку, пішов із нею у хижку і налив меду (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбаночка — до́вба́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови