1. Словник української мови в 11 томах

довбонути

ДОВБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і без додатка, розм.

1. Підсил. до довбну́ти.

Він знову довбонув кілька разів кайлом і відвалив чималий шар [землі] (Ткач, Плем’я.., 1948, 59).

2. З силою ударити, штовхнути.

А може, то такий прийом новий, — Візьмуть і книжкою.. Добряче довбонуть по голові? (Еллан, І, 1958, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбонути — довбону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. довбонути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і без додатка, розм. 1》 Підсил. до довбнути. 2》 З силою ударити, штовхнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довбонути — Ну, -неш, док. 1. Вдарити. Професійним прийомом заламав мені руки за спину, ще й довбанув ліктем по плечах (Ю. Іздрик). 2. нарк. Курнути наркотик. Треба довбонути перед вечіркою. Словник сучасного українського сленгу
  4. довбонути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  5. довбонути — СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев. Словник синонімів української мови