1. Словник української мови в 11 томах

довбня

ДО́ВБНЯ, і, ж.

1. Великий, перев. дерев’яний молот або взагалі велика дерев’яна палиця з потовщенням на кінці.

Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає! (Укр.. присл.., 1955, 176);

Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (Н.-Лев., III, 1956, 39);

Лагодили [козаки] пищалі й гаківниці, панцири й кольчуги, оббивали залізом важкі дерев’яні довбні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 329);

*У порівн. В цей час Роман опустив на його щелепи важкий, мов довбня, кулак (Стельмах, Хліб.., 1959, 475).

2. перен., лайл. Про нетямущу, дурну людину.

Почув [Захар], як Харитон Павлович нарешті гримнув, стримуючи голос і гнів: — Та, замовкни ти, довбне нетесана! (Ле, Право.., 1957, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбня — до́вбня 1 іменник жіночого роду велика дерев'яна палиця до́вбня 2 іменник жіночого або чоловічого роду, істота про нетямущу, дурну людину лайл. Орфографічний словник української мови
  2. довбня — (дерев'яна) молот; (для пробою стін) тарин; ЛАЙ. дурень; довбешка, довбенька. Словник синонімів Караванського
  3. довбня — [доўбн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -беин' Орфоепічний словник української мови
  4. довбня — -і, ж. 1》 Великий, перев. дерев'яний, молот або взагалі велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці. 2》 перен., лайл. Про нетямущу, дурну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. довбня — див. голова; дурний; молоток Словник синонімів Вусика
  6. довбня — Палиця з потовщенням на кінці, оббитим металевими кільцями і утиканим гострим камінням. Універсальний словник-енциклопедія
  7. довбня — до́вбня неоте́сана, зневажл., грубо. Уживається для вираження незадоволення чиїми-небудь діями, вчинками. Почув (Захар), як Харитон Павлович .. гримнув, стримуючи голос і гнів: — Та замовкни ти, довбне неотесана! (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
  8. довбня — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
  9. довбня — Довбня, -ні ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. І. 47. Словник української мови Грінченка