1. Словник української мови в 11 томах

довбнути

ДОВБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до довба́ти 1.

Він знову довбнув кілька разів кайлом і відвалив чималу брилу мерзлої землі (Ткач, Плем’я.., 1961, 49);

Пролітала чайка, Довбнула дзюбкою і з’їла хробака… (Еллан, І, 1958, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбнути — довбну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довбнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до довбати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довбнути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  4. довбнути — ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док. Словник синонімів української мови