довбня

Значення в інших словниках

1. довбня — до́вбня 1 іменник жіночого роду велика дерев'яна палиця до́вбня 2 іменник жіночого або чоловічого роду, істота про нетямущу, дурну людину лайл. Орфографічний словник української мови
2. довбня — (дерев'яна) молот; (для пробою стін) тарин; ЛАЙ. дурень; довбешка, довбенька. Словник синонімів Караванського
3. довбня — [доўбн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -беин' Орфоепічний словник української мови
4. довбня — див. голова; дурний; молоток Словник синонімів Вусика
5. довбня — Палиця з потовщенням на кінці, оббитим металевими кільцями і утиканим гострим камінням. Універсальний словник-енциклопедія
6. довбня — до́вбня неоте́сана, зневажл., грубо. Уживається для вираження незадоволення чиїми-небудь діями, вчинками. Почув (Захар), як Харитон Павлович .. гримнув, стримуючи голос і гнів: — Та замовкни ти, довбне неотесана! (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
7. довбня — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
8. довбня — ДО́ВБНЯ, і, ж. 1. Великий, перев. дерев’яний молот або взагалі велика дерев’яна палиця з потовщенням на кінці. Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає! (Укр.. присл.., 1955, 176); Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. довбня — Довбня, -ні ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. І. 47. Словник української мови Грінченка