1. Фразеологічний словник української мови

довбня

до́вбня неоте́сана, зневажл., грубо. Уживається для вираження незадоволення чиїми-небудь діями, вчинками. Почув (Захар), як Харитон Павлович .. гримнув, стримуючи голос і гнів: — Та замовкни ти, довбне неотесана! (Іван Ле).

(і (ще й)) до́вбнею (полі́ном) не доб’є́ш кого, ірон. Хто-небудь має міцне здоров’я; живучий. — Вас ще, тату, довбнею не доб’єш, а ви про Божу дорогу торочите (М. Стельмах); (Іван Степанович:) Пропадаю. Се моя (смерть) за мною прийшла! (Захарченко:) Та не бреши, тебе ще й поліном не доб’єш (М. Кропивницький). чорт до́вбнею не доб’є́. — Такого діда й чорт довбнею не доб’є,— і Данилко сам дивується — отаким він прадіда ніколи не бачив (Ю. Яновський).

як (мов, ні́би і т. ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити (по голові́ (в го́лову)) кого. Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною звісткою. Одно невеличке слівце “Дін” як молотком ударило її (Мотрю) в голову (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбня — до́вбня 1 іменник жіночого роду велика дерев'яна палиця до́вбня 2 іменник жіночого або чоловічого роду, істота про нетямущу, дурну людину лайл. Орфографічний словник української мови
  2. довбня — (дерев'яна) молот; (для пробою стін) тарин; ЛАЙ. дурень; довбешка, довбенька. Словник синонімів Караванського
  3. довбня — [доўбн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -беин' Орфоепічний словник української мови
  4. довбня — -і, ж. 1》 Великий, перев. дерев'яний, молот або взагалі велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці. 2》 перен., лайл. Про нетямущу, дурну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. довбня — див. голова; дурний; молоток Словник синонімів Вусика
  6. довбня — Палиця з потовщенням на кінці, оббитим металевими кільцями і утиканим гострим камінням. Універсальний словник-енциклопедія
  7. довбня — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
  8. довбня — ДО́ВБНЯ, і, ж. 1. Великий, перев. дерев’яний молот або взагалі велика дерев’яна палиця з потовщенням на кінці. Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає! (Укр.. присл.., 1955, 176); Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. довбня — Довбня, -ні ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. І. 47. Словник української мови Грінченка