1. Словник української мови в 11 томах

довговолосий

ДОВГОВОЛО́СИЙ, а, е. З довгим волоссям.

— Чи здалека пан? — питають в мене довговолосі словаки (Н.-Лев., II, 1956, 416);

Була попереду тільки корогва, та й ту якийсь довговолосий і нікому не відомий студент перев’язав червоною биндою (Смолич, II, 1958, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довговолосий — довговоло́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довговолосий — -а, -е. З довгим волоссям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довговолосий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  4. довговолосий — Довговолосий, -а, -е Длинноволосый. Словник української мови Грінченка