1. Словник української мови в 11 томах

довговусий

ДОВГОВУ́СИЙ, а, е. З довгими вусами, вусиками.

Довговусі степовики, що постачали із Кишлави городину, стояли біля своїх високих маж і лінькувато торгувалися з перекупками за дині (Панч, І, 1956, 63);

Гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь (Коцюб., II, 1955, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довговусий — довгову́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довговусий — -а, -е. З довгими вусами, вусиками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довговусий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  4. довговусий — Довгову́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. довговусий — Довговусий, -а, -е Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110. Словник української мови Грінченка