довговухий
ДОВГОВУ́ХИЙ, а, е. З довгими вухами.
Ми розводимо свиней білої довговухої породи (Наука.., 9, 1956, 22);
Через поріг переступив високий чоловік, у кожусі, з довговухою шапкою в руці (Жур., Онов., 1956, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довговухий — довгову́хий прикметник Орфографічний словник української мови
- довговухий — -а, -е. З довгими вухами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довговухий — див. довгий Словник синонімів Вусика