довговусий
Довговусий, -а, -е
Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довговусий — довгову́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- довговусий — -а, -е. З довгими вусами, вусиками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довговусий — див. довгий Словник синонімів Вусика
- довговусий — Довгову́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- довговусий — ДОВГОВУ́СИЙ, а, е. З довгими вусами, вусиками. Довговусі степовики, що постачали із Кишлави городину, стояли біля своїх високих маж і лінькувато торгувалися з перекупками за дині (Панч, І, 1956, 63); Гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь (Коцюб., II, 1955, 231). Словник української мови в 11 томах