1. Словник української мови Грінченка

довговік

Довговік, -ка

м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довговік — -у, ч. Період часу, який триває, існує або здатний існувати протягом багатьох років. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довговік — див. старий Словник синонімів Вусика