1. Словник української мови в 11 томах

довгополий

ДОВГОПО́ЛИЙ, а, е. З довгими полами (про одяг).

Де-де забовваніли.. люди — в личаках, у довгополих балахонах (Мирний, II, 1954, 119);

Попереду йшов високий чолов’яга у.. довгополій шинелі (Речм., Весн. грози, 1961, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгополий — довгопо́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгополий — -а, -е. З довгими полами (про одяг). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгополий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  4. довгополий — Довгополий, -а, -е Длиннополый. Довгополий сіртук. Левиц. Пов. 30. Словник української мови Грінченка