1. Словник української мови в 11 томах

довгостроковий

ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, а, е. Виданий на довгий строк.

Колгоспи широко користуються короткостроковими і довгостроковими кредитами (Хлібороб Укр., 1, 1965, 16);

// Який триває, діє довгий час; тривалий.

Поглиблення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва створює міцну основу для довгострокових торгових угод (Ком. Укр., 9, 1962, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгостроковий — довгостроко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгостроковий — -а, -е. 1》 Виданий на довгий строк. || Який триває, діє довгий час; тривалий. 2》 Який розрахований, прогнозований на тривалий час. Довгострокове кредитування — надання банками та іншими кредитними інститутами на тривалий строк позичок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгостроковий — Довгореченцевий Словник чужослів Павло Штепа
  4. довгостроковий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  5. довгостроковий — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал. Словник синонімів української мови