довгота
ДОВГОТА́, и́, ж.
1. рідко. Те саме, що довжина́ 2.
2. геогр. Кут між площиною меридіана даного місця і площиною початкового меридіана (одна з географічних координат для визначення будь-якої точки на земній поверхні).
Під час плавання вздовж Курильських островів Євреїнов і Лужин визначали їх широти, довготи і відстані між ними (Видатні вітч. географи.., 1954, 22);
Черговий офіцер записав у вахтовому журналі широту і довготу місця (Кучер, Чорноморці, 1956, 215).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довгота — довгота́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири довготи́ Орфографічний словник української мови
- довгота — ДОВЖИНА; (географічна) координата. Словник синонімів Караванського
- довгота — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що довжина 2). 2》 геогр. Кут між площиною меридіана даного місця і площиною початкового меридіана (одна з географічних координат для визначення будь-якої точки на земній поверхні). 3》 лінгв. Довга часокількість голосного або приголосного звука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довгота — Тривалість вимовляння певного звуку; наявність довгих та коротких голосних є особливістю багатьох мов, напр. чеської, німецької та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- довгота — Довгота, -ти ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. ІІІ. 19. Словник української мови Грінченка