1. Словник української мови в 11 томах

довготелесий

ДОВГОТЕЛЕ́СИЙ, а, е, розм. Високий, худий, незграбний.

Перед ним стояв уже не довготелесий і незграбний Андрійко, а змужнілий, міцний, з блискучими очима повстанець (Панч, Мир, 1937, 183);

*Образно. Серед города стоїть величезна будівля, стоїть вона уряд з другими домами, жовта, довготелеса, із загратованими вікнами (Григ., Вибр., 1959, 399).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довготелесий — довготеле́сий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. довготелесий — Високий, худий, незграбний, п. довгий. Словник синонімів Караванського
  3. довготелесий — -а, -е, розм. Високий, худий, незграбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. довготелесий — див. високий; довгий Словник синонімів Вусика
  5. довготелесий — ВИСО́КИЙ (на зріст більший від звичайної, середньої людини), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ (РОСЛЯ́ВИЙ) розм., ДО́ВГИЙ розм., ДОВЖЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ННИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. довготелесий — Довготелесий, -а, -е Длиннотѣлый. Черном. Высокій человѣкъ. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк. Гліб. 44. Словник української мови Грінченка