1. Великий тлумачний словник сучасної мови

довгота

довгота́

-и, ж.

1》 рідко. Те саме, що довжина 2).

2》 геогр. Кут між площиною меридіана даного місця і площиною початкового меридіана (одна з географічних координат для визначення будь-якої точки на земній поверхні).

3》 лінгв. Довга часокількість голосного або приголосного звука.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгота — довгота́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири довготи́ Орфографічний словник української мови
  2. довгота — ДОВЖИНА; (географічна) координата. Словник синонімів Караванського
  3. довгота — Тривалість вимовляння певного звуку; наявність довгих та коротких голосних є особливістю багатьох мов, напр. чеської, німецької та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  4. довгота — ДОВГОТА́, и́, ж. 1. рідко. Те саме, що довжина́ 2. 2. геогр. Кут між площиною меридіана даного місця і площиною початкового меридіана (одна з географічних координат для визначення будь-якої точки на земній поверхні). Словник української мови в 11 томах
  5. довгота — Довгота, -ти ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. ІІІ. 19. Словник української мови Грінченка