1. Словник української мови в 11 томах

довгуватий

ДОВГУВА́ТИЙ, а, е.

1. Те саме, що довга́стий.

З його довгуватого худорлявого обличчя звисали два товстих вуси (Чорн., Визвол. земля, 1959, 58).

2. Який має довжину більшу, ніж повинна бути.

— -Ваш лист надто короткий, — вступ довгуватий (Кол., Терен.., 1959, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгуватий — довгува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгуватий — -а, -е. 1》 Те саме, що довгастий. 2》 Який має довжину більшу, ніж повинна бути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгуватий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  4. довгуватий — ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений). Словник синонімів української мови