довгість
ДО́ВГІСТЬ, гості, ж., рідко. Абстр. ім. до до́вгий.
Була саме пора, коли кущі і дерева змагалися в довгості тіней (Вільде, На порозі, 1955, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довгість — до́вгість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- довгість — -гості, ж., рідко. Абстр. ім. до довгий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довгість — До́вгість, -гости, -гості, -гістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- довгість — Довгість, -гости ж. Долгота, длина. Словник української мови Грінченка