доведений
ДОВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дово́дити 1-4, 6.
Броник знову з.. терпеливістю пояснює Сташці, що прочитане — це доведені факти (Вільде, Сестри.., 1958, 385);
Видобуток нафти протягом семиріччя збільшиться у два з лишком рази і буде доведений в 1965 році до 230-240 мільйонів тонн (Ком. Укр., 1, 1959, 3);
— Літ двадцять тому, доведені до відчаю, кинули ми село Жуківку та й помандрували в Америку за щастям (Цюпа, Назустріч.., 1958, 421);
Як показує практика, стійкість доведених різців в 1,5-2 рази вища, ніж недоведених (Різальні інстр.., 1959, 99);
// дове́дено, безос. присудк. сл.
Наукою доведено, що найкориснішою є трава, з’їдена твариною з коріння, бо скошена зелена маса згодом втрачає частину вітамінів та інших корисних для організму речовин (Наука.., З, 1957, 19).
Значення в інших словниках
- доведений — дове́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- доведений — [доведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- доведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доводити 1-4), 6). || доведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доведений — не дово́дити / не довести́ до добра́ кого і без додатка. 1. Бути, ставати причиною чиїх-небудь невдач, неприємностей. Баловство (пустощі) ніколи до добра не доводить (Укр.. присл..); (Хуса:) Сабіно! Гей, не будь така лукава!... Фразеологічний словник української мови
- доведений — БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- доведений — Дове́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)