1. Словник синонімів української мови

доведений

БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙ книжн. (очевидний без додаткового розгляду, обґрунтування); ДОВЕ́ДЕНИЙ (який спирається на докази). Крізь безсумнівне вдоволення проколюється з глибини його нутра якась голочка іронії (С. Тудор); Безумовні досягнення; Носила Єлена й покладки, й солонину, й бринзу, але видимих наслідків ворожіння не давало (Г. Хоткевич); Юнаки з очевидною ерудицією.. виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (О. Довженко); Пряма користь; Інструктор по (з) праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар); Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу (М. Коцюбинський); Самоочевидна закономірність; Броник знову з тією самою істинно материнською терпеливістю пояснює Сташці, що прочитане — це доведені факти (І. Вільде). — Пор. безпере́чний, 1. безумо́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доведений — дове́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. доведений — [доведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. доведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доводити 1-4), 6). || доведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. доведений — не дово́дити / не довести́ до добра́ кого і без додатка. 1. Бути, ставати причиною чиїх-небудь невдач, неприємностей. Баловство (пустощі) ніколи до добра не доводить (Укр.. присл..); (Хуса:) Сабіно! Гей, не будь така лукава!... Фразеологічний словник української мови
  5. доведений — Дове́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. доведений — ДОВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дово́дити 1-4, 6. Броник знову з.. терпеливістю пояснює Сташці, що прочитане — це доведені факти (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах