1. Словник української мови в 11 томах

довершити

ДОВЕРШИ́ТИ див. дове́ршувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довершити — доверши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довершити — див. довершувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довершити — (-шу, -шиш) док.; мол. Досягти оргазму. Словник жарґонної лексики української мови
  4. довершити — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
  5. довершити — Довершити см. довіршувати. Словник української мови Грінченка