довершуватися
ДОВЕ́РШУВАТИСЯ, ується, недок., ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ши́ться, док.
1. Наближатися до кінця, закінчуватися; завершуватися.
Розправа над ненависним панством у нас давно вже довершилась (Тич., Магістралями життя, 1941, 27).
2. уроч. Відбуватися, здійснюватися.
[Кассандра:] Вже, бачиш, довершилась божа кара: не тільки інші, а й сама Кассандра зневірилась в Кассандрі (Л. Укр., II, 1951, 293).
3. тільки недок. Пас. до дове́ршувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довершуватися — дове́ршуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- довершуватися — -ується, недок., довершитися, -шиться, док. 1》 Наближатися до кінця, закінчуватися; завершуватися. 2》 уроч. Відбуватися, здійснюватися. 3》 тільки недок. Пас. до довершувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довершуватися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови