довершувати
ДОВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВЕРШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех.
1. Доводити що-небудь до кінця, закінчувати; завершувати.
Поїхав [пан Зефірин] за границю довершувати свої студії (Фр., II, 1950, 370);
Ми багато славних справ довершим (Дор., Серед степу.., 1952, 87);
Що не зробили мертві, мали довершити живі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 198);
// Закінчувати вершити (у 1 знач.) що-небудь.
2. уроч. Виконувати, здійснювати що-небудь.
Як лінивих ти картав за ожиріння! Сам же прагнув щось велике довершить (Тич., II, 1957, 315);
Тимчасовий уряд взагалі і далі довершує гнобительську політику російського імперіалізму! (Смолич, Мир.., 1958, 266);
Чи знав я, що в страшну, рішучу мить Далеко десь, при Керченській затоці, Він достославний подвиг довершить?(Рильський, II, 1956, 222).
Значення в інших словниках
- довершувати — дове́ршувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- довершувати — Докінчувати, доконувати, закінчувати, завершувати, доводити до краю <�до кінця>, г. викінчувати; (подвиг) здійснювати. Словник синонімів Караванського
- довершувати — -ую, -уєш, недок., довершити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Доводити що-небудь до кінця, закінчувати; завершувати. || Закінчувати вершити (у 1 знач.) що-небудь. 2》 уроч. Виконувати, здійснювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довершувати — Доконувати доконати, виконувати, виконати, повикопувати, здійснювати, здійснити, поздійснювати, кінчати, кінчити, покінчати, викінчувати, викінчити, повикінчувати, закінчувати, закінчити, позакінчувати, покінчувати, покінчити, укінчувати, укінчити... Словник чужослів Павло Штепа
- довершувати — див. доробляти; закінчувати Словник синонімів Вусика
- довершувати — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
- довершувати — Дове́ршувати, -шую, -шуєш; доверши́ти, довершу́, -верши́ш, -ша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)