довкола
ДОВКО́ЛА, рідко ДОВКІ́Л.
1. присл. Кругом, навколо.
Довкола розкинулись мило Барвисті дрібні береги (Л. Укр., IV, 1954, 94);
Довкола запанувала сторожка тиша (Кол., На фронті.., 1959, 98);
Довкіл сплітались Дикі виногради (Воронько, Драгі.., 1959, 78).
2. прийм., з род. в. Уживається при означенні предметів, навколо яких відбувається дія.
В лісах довкола села паслися корови і воли (Фр., VI, 1951, 22);
По садках і парках довкола заводу і соціалістичного міста йшла осінь (Собко, Біле полум’я, 1952, 165);
Не думали вони, що сидітимуть за зачиненими віконницями довкіл карбідової окупаційної лампи (Гончар, II, 1954, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довкола — довко́ла прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- довкола — пр. і прий., навколо, навкруг, навкруги, круг, округ, округи, довкруги, довкруж; доокола, довкіл, вколо. Словник синонімів Караванського
- довкола — рідко довкіл. 1》 присл. Кругом, навколо. 2》 прийм., з род. в. Уживається на означення предметів, навколо яких відбувається дія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довкола — див. близько; навколо; скрізь Словник синонімів Вусика
- довкола — НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Словник синонімів української мови
- довкола — Довко́ла, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- довкола — Довкола нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31. Словник української мови Грінченка