доволікатися
ДОВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОВОЛОКТИ́СЯ, очу́ся, оче́шся; мин. ч. доволі́кся, доволокла́ся, ло́ся; док., розм. Важко, з труднощами доходити до кого-, чого-небудь; дотягуватися.
За два тижні він уже зводився з лави, доволікався до вікна (Коцюб., І, 1955, 372);
Я вже так ослаб, що не знаю, чи здужав би до вечора доволоктись додому (Фр., VII, 1951, 320).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доволікатися — доволіка́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- доволікатися — -аюся, -аєшся, недок., доволоктися, -очуся, -очешся; мин. ч. доволікся, доволоклася, доволоклося; док., розм. Важко, з труднощами доходити до кого-, чого-небудь; дотягуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доволікатися — див. іти Словник синонімів Вусика
- доволікатися — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал. Словник синонімів української мови