доворожити
ДОВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док. Закінчити ворожити.
Чого ж вона [циганка] йому ще не сказала? Не доворожила? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 170).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доворожити — доворожи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- доворожити — -рожу, -рожиш, док. Закінчити ворожити. Великий тлумачний словник сучасної мови