довоювати

ДОВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Закінчити воювати.

— Я сапер.. Не довелось довоювати (Мур., Бук. повість, 1959, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довоювати — довоюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довоювати — -юю, -юєш, док. Закінчити воювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довоювати — ДОВОЮВА́ТИ див. довойо́вувати. Словник української мови у 20 томах