довоювати
ДОВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Закінчити воювати.
— Я сапер.. Не довелось довоювати (Мур., Бук. повість, 1959, 216).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ДОВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Закінчити воювати.
— Я сапер.. Не довелось довоювати (Мур., Бук. повість, 1959, 216).