1. Словник української мови в 11 томах

довірчувати

ДОВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. Закінчувати вертіти що-небудь.

Останнім натиском він довертів дірку (Гр., Без хліба, 1958, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довірчувати — дові́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довірчувати — -ую, -уєш, недок., довертіти, -рчу, -ртиш, док., перех. Закінчувати вертіти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови