довірчувати

дові́рчувати

-ую, -уєш, недок., довертіти, -рчу, -ртиш, док., перех.

Закінчувати вертіти що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довірчувати — дові́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довірчувати — ДОВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. Закінчувати вертіти що-небудь. Останнім натиском він довертів дірку (Гр., Без хліба, 1958, 100). Словник української мови в 11 томах