довічність
ДОВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до дові́чний.
В байці «Рибка» та вірші «Упадок віку» поет [П.П. Гулак-Артемовський] висловив реакційну думку про непорушність і довічність системи соціальної нерівності (Іст. укр. літ., І, 1954, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довічність — дові́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- довічність — -ності, ж. Абстр. ім. до довічний. Великий тлумачний словник сучасної мови